Ракова пухлина майбутнього

Здається, час додати трохи безвихіді у світ оптимізму та життєрадісності.
_

Минуле — ракова пухлина майбутнього.
Той період ремісії, що мені був дарований долею,
Захлинається метастазами, — часу обмаль.
І у тім, що залишилось — ні надії, ні мрії, ні кольору.

Очами мерця я дивлюсь на своє відображення:
Сіра шкіра зливається з голими стінами.
Все навколо здається тепер врівноваженим:
Завмерло.
Вмерло.
І розчинилось піною.

І нічого немає. І усе, що приймалось за істину,
Не брехнею й не правдою — попілом сипле на очі.
Я сліпою була. І сліпими були мої судження:
Там, де сенсу шукала, не було й найменшого — змісту.

Обсудить у себя 1
Комментарии (0)
Чтобы комментировать надо зарегистрироваться или если вы уже регистрировались войти в свой аккаунт.

Войти через социальные сети:

Родя.
Родя.
Была на сайте 2 недели назад в субботу 14.04.18 в 02:54
Читателей: 63 Опыт: 0 Карма: 1
Я в клубах
Помощь блогерам сайта MyPage. Пользователь клуба
I am Sherlocked Пользователь клуба
АРТик Пользователь клуба
все 22 Мои друзья